Де небо сходиться з землею,
Де час немає вороття,
Там із Ранковою Зорею
Колись зустрінусь точно я.
За горизонтом я побачу
Простори сяючих країв.
Чи там утішусь, чи заплачу,
Що час минулий пролетів?
Ввійти туди чи я посмію,
Чи не опалить мене страх?
Чи за роки почервонію,
Які зостануться, мов прах?
Які були переживання,
Чи тим, що треба, дорожив,
Хто подаватиме вітання
За те життя, що я прожив?
А зараз покликом утішусь:
Спіши, є час, твори добро!
Прекрасним у житті розпишусь,
Ще не сухе моє перо!
13.12.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628837
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.12.2015
автор: С.Плекан