Ми находимо людей
З якими душа розмовляє,
І в часі з'єднаємо кров в одну плоть,
За добрі діла нам доля вертає,
Ти вдруге до мене надія приходь.
Я марево зловив коли спав
Перед очима звільнилась осінь.
Лиш у сні я людей шукав,
А на яву я жив наосліп.
Ми находимо людей ,
Які покохають серце,
І покажуть нам пустелю в красі,
Ми побачимо в ній два озерця,
Найгарніші дві каплі людської краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628973
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.12.2015
автор: С.Яскич