Пробач мені маленьке сонце,
що твоя мама не кохала, як я кохаю Вас обох,
Та не подумай моя Доцю, що я в цім винен більш за всіх,
Я мріяв лиш про твоє щастя, про щастя в істинній сім'ї,
Про твій добробут і здоров'я, про щиру душу й доброту.
Пробач і маму, що зломила, кохання тонкий колосок,
Я вірю в те, що не забудеш про ніжну батьківську любов,
Бажаю поруч бути вічно, життя б віддав за тебе я,
Для мене ти єдина пристань, та не дають пробуть з тобою й дня!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629003
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.12.2015
автор: Дмитро Лісаєв