Дружно собі стали у ряд,
метелики в кущах мерехтять,
листя жовтими кольорами,
як прапор над нами.
Сіре небо уранці,
вітер на світанні,
утопить верба роси
у землю жовтокоса.
Камінь різний колір має,
всі пам'ять тримають,
над погруддям Шевченка
вітри дружно повівають.
Колодязь, лавка, млин,
підвода і мостик,
ялинок зелений ріст,
прикрасяться хвойні гості.
Жовтий лист іще бринить
у густому гіллі,
як останній осені привіт,
щоб зиму зустріти.
Фотографія автора.
15.11.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629030
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.12.2015
автор: Светлана Борщ