Він не сказав ні слова,
А повернувся і пішов.
На його спині
Вимальовувалося 2 крила душі,
У його очах жевріли 2 ясні зорі,
Його серце билося у глибині моєї душі,
На його столі лежали в конвертах старі листи,
На його вікні давно застигли мої сльози,
Але він цього не бачив і не розумів.
Він поспішав і гадав,
Що принцесу свою відшукав,
А насправді те були перші
Кроки нерозквітлої весни,
Проте він того не помічав.
Він думав, що кохав
Й коханням душу відкривав.
У його руках текла гаряча кров весни,
А справжні почуття ще спали
Під покривалом білої зими.
У його душі билося моє серце,
Але він цього не бачив і не розумів.
Він повернувся і пішов,
А на його спині
Вимальовувалося 2 крила душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2015
автор: Окса555