Мені зима нагадує ромашку –
Крохмальні дев’яносто пелюсток
Без аромату
Напівсонно й важко
Поумерзали в сонячний жовток.
І я не жду, коли вони відтануть,
Висмикую по черзі без жалю,
Без «любить» чи «не любить» мій коханий.
Я штучності цього не довіряю –
Вона не скаже правди, бо не знає.
Не може знати, що таке – люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629101
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2015
автор: Ніна Багата