Відчинені двері сердечні у лютий мороз…
Всі навстіж відкрию для чогось утеплені вікна…
Так холодно й сніжно … До протягів досі не звикла…
Пояснень забракло… Доречних слів анабіоз.
Замерзни, горіння! Гіпсуй же всі вигини, тінь!
Ця сірість твоя хай потрапить у вени наркозом -
Прямими прокинуться мрій моїх зоряні лози…
Відтінки асфальту скалюжать політ сновидінь…
СпокІйніше стане без гейзеру з центру душі…
Заковані в магму застиглу бажання титани…
Я спокоєм зовнішньо сплячого буду вулкану…
Сніжить щось сьогодні…Сьогодні на серці сніжить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629184
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2015
автор: Серафима Пант