Доки буде життя .

Бог  вигнав  Людину  з  Раю,
Бо  на  спокусу  Змія  пішла.
З  дерева  "Знання  добра  й  зла",
Заборонений  плід  Єва  зірвала,
Сама  відкусила,  й  Адамові  з'їсти  дала.
Пожаліли  бджоли  людину,
Бо  в  раю  вони  дружньо  жили.
І  на  Землю  в  слід  за  нею
Цілим  роєм  великим  пішли.
Щоб  життя  людям  зсолодити,
Щоб  не  самотьно  було.
Щоб  від  хвороб  їх  лікувати,
Стерегти  їхнє  житло.
Як  Бог  людей  з  Раю  відправляв
На  дорогу  їм  сказав:
-  На  Землі  будете  існувати,
Поки  бджоли    будуть  літати.
І  як  остання  бджола  впаде,
То  на  Землі  життя  більше  не  буде.
Тож  про  природу  дбаймо,
І  cук  на  якому  сидимо  не  рубаймо...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629232
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.12.2015
автор: dashavsky