О хлопчику смішний, озброєний так юно
примарними словами "Назавжди" і "Моя"...
Нескорена встає Любовна Джомолунгма.
І Хлопчик прагне звершень.
Так відчайдушно. Вперше.
І як йому сказати? - Хай буду це не я.
Бо він - дзвінка струна. А я - вже відлунала.
Чи ж варто дисонансом рубати світ? Тому
"...плесните колдовства в хрустальный мрак бокала..."
й миніть.
Не зазирнувши в мою порожню тьму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629319
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2015
автор: уляна задарма