Я не знаю де ділися мрії,
Де згубила свою я любов.
Я нікому, наразі, не вірю,
Не знайти свого щастя основ.
Я не знаю де ділись години,
Час утратив давно свою суть.
Я лечу і лечу беззупинно
Та не вгору, а в прірву мабуть.
Доля стала мені на порозі,
Не дає віднайти вірний ключ.
Подолати сама я невзмозі.
Не рятуй мене, просто поклич.
На обличчі моєму усмішка,
На вустах моїх тільки добро.
Не забула, що як і всі грішна,
Не забула я також і про
Те, що завтра і вчора, сьогодні
Переборюю страхи свої.
Вони завжди, як вовки голодні,
Почуття пожирають мої.
Я не знаю для чого і жити,
Та для кого, повір, в мене є,
Я прошу тебе просто навчити -
У руках твоїх серце моє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2015
автор: Сафіна