Так болю багато, обрізаних крил,
Обвітрених душ і хрестів.
І пхається смуток до висохлих жил
Із чорних зміїних хвостів.
Так болю багато, розірваних тіл,
Продертої грішми душі
І спазмів нудоти від зрадницьких діл,
Брехні, що залила коші.
Так болю багато, багато війни,
Розбитих сімей і сердець.
Допоки цей світ, не відмити вини,
Не стерти колючий різець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629441
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.12.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)