Так дивно. Я їхав в старому автобусі,
Пропахлому бензином, мастилом,
Десь позаду дискутували про Чилі,
Грали в карти, горлали до водія:
Й мене зовсім не затягло у вир –
Розповідей, розмов, сповідей –
Об’єднаннях старих автобусом людей;
Я просто знав – що за поворотом –
Місто визирне (а ми – неочікувані, нічні свідки)
Побачимо його справжнім, та зрештою,
Мені все-рівно на місто,
На цих людей - об’єднаних останнім рейсом,
Я просто знав, що в одному з будинків
Ти готувалась до іспитів
Й мені залишалось
Півгодини
В старому автобусі до тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2015
автор: Cherki