Я сьогодні не засну до самого ранку
І чекатиму на Нього, знайтe!, до світанку!
Бо зустріти Миколая - моя давня мрія
І вже третій рік підряд маю в цім надію
Я є хлопчик не малий, умію читати,
Тож зумію Святителя легко дочекатись
Умощуся я як слід, на моєму ліжку
Й нічничок свій засвічу, щоб читати книжку
Так злетить в читанні час тихо, непомітно
Й Місяць варту передасть Сонечку та Світлу...
Але знову пощипав дядько Сон за очі
І я, вкотре вже, проспав таємницю ночі!!!
У кімнаті, як щo рік, пахнуть мандаринки
І тріскочуть целофаном сховані торбинки
Так і є! Просунув руку під м'яку подушку
І на дотик я відчув, вмить, хокейну клюшку!
А ще - м'ячик та книжки, печиво й цукерки
Справжні!,чорні ковзани, в'язані светерки
Я усього й не злічу в цім клубку дарунків-
Миколаєві складу дяку й "ліс" цілунків!
На наступний рік, усім, щиро обіцяю,
Що зустрінусь з Миколаєм й Його запитаю
Про одну важливу річ, що тривожать думи-
Чому в Нього і у мами одні й ті ж парфуми?
17.12.2015 Portugaliya
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2015
автор: VIRUYU