Я не Шевченко, не Костенко, не Жадан.
Не видаюся тисячами екземплярів,
Не загортаюся в овацій океан,
Не виміряю славу пачками долярів.
Пишу про радість і про біль, ну, про життя,
Як вдасться, скільки з думки вистругаю хисту.
Збираю запал із сердечного биття
Вогняно-чорний чи засніжено-іскристий.
Я не знахідка року, світу й поготів.
Любов мене шукала рідко, більше піка.
Але в душі моїй ні даху, ні бортів.
Проста поетка я на ймення Люба Пікас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629596
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)