Коли життя покидає,
Ти все одно борись.
Не віддавайся пані,
В якої безликий лик.
Тримайся міцно за нитку,
Котра у руках Життя.
Борися, тягни її швидко
У важливий момент каяття.
Мине хвилина, інша -
Безлика нарешті піде́.
А ти, попри біль, потішся,
Бо Бог до життя приведе́!
Відкриєш очі в палаті,
Навко́ло - десяток людей
І кожен - у білім халаті.
Почуєш: "Живий. Все о'кей!"
І сам здивуєшся щиро,
Бо справді - зостався живим!
Ти дійсно зустрівся з дивом
І дивом лишився живим. (17.12.2015)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629611
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.12.2015
автор: Світлана Крижановська