Допомоги в розуму благаю,
Очі відведу, не озирнусь...
Я тебе, як сонце, відчуваю...
- Грішнице, спинись! - Не зупинюсь.
Покладу на серце заборону,
На вуста - безмовності печать,
І сльозу, пекучу і солону,
Я терпіть навчила і мовчать...
То навіщо ж ці безумні муки,
Як відома відповідь проста:
Знаю, що вмиратиму з розлуки:
Чорний одяг і бліді вуста...
Я тебе крізь простір відчуваю,
А коли розлука надійде,
Розкажу, як я тебе кохаю -
Й хай Господь помилує мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2015
автор: Світла (Імашева Світлана)