Попеліють в кошику троянди,
Розпадаючись від дотику одного.
Додам в них крапельку лаванди
Вони і мертві варті того.
Ах як цвіли вони раніше!
Їх колір вабив всіх комах.
Всі їх зрізали, більше, більше!
Пелюстки рвалися у прах.
А квіти все собі мовчали,
Плачучи сльозами із роси.
Жорстокі люди! Якби ви знали
Яка ціна у їх краси.
Троянди тихо шепотіли
Про сонце, літо і тепло.
Наповнили порожні ті квартири
Надією на нове полотно.
Пелюстки плавають у вазі.
Уже зів'яла їх краса.
Їм не поможуть ліки й мазі,
У них закінчилось життя.
Зірву я ніжно їх верхівки,
Складу у кошик із зірками.
Засушу як тернові гілки
Ви варті залишитись з нами.
І ви будете знову й знову,
Іти із нами в хатні мандри,
І чути доньки колискову...
Вмирайте в кошику, троянди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629678
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2015
автор: #tenderness