Сказати хочу не з трибуни,
Це біль душі і серця крик,
Як тим, хто ніс на плечах труни
І йшов по килиму з гвоздик,
Чи як батькам, німим від болю,
Вдові, чи в очі сироті,
Сказати, - Вбивцям дали волю
По депутатській доброті.
Катів і вбивць амністувати
Є намір прийняти закон
І будуть запальні дебати,
Як перейти цей рубікон.
Так ось, панове депутати,
Ви з цим Законом не спішіть,
Перш ніж убивць амністувати
Спочатку мертвих воскресіть!
Закон «Про воскресіння вбитих»
І «Про амністію убивць» –
Одним пакетом це зробити
Вам краще, щоб не впасти ниць!
Тоді це буде справедливість
Та зрозумілим всім Закон –
Одним життя, а іншим милість…,
Щоб не настав армагедон.
18.12.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629685
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.12.2015
автор: Мирослав Вересюк