Дозвольте завітати в Вашу душу
і з Вами розділить її самотність,
але іще одне сказати мушу –
мене бентежить Ваша безтурботність!
Вона лиш зовні, у очах же – сум
та відблиски зорі, що майже згасла,
а на чолі – сліди похмурих дум,
як у волоссі темнім білі пасма…
Дозвольте розділити з Вами вечір,
пройтись удвох до ближнього села,
легкий платок накинувши на плечі,
подарувати часточку тепла.
Дозвольте тишу розділити з Вами,
ні поруху навколо, ані звуку,
йти поряд поміж стиглими хлібами,
узявши Вашу неймовірну руку.
Дозвольте розділити з Вами ранок
в промінні сонця, що встає з-за моря,
і зустрічати кожен так світанок,
ділити навпіл радощі і горе...
Дозвольте Вашу розділить дорогу,
вузьку, широку, трасу, путівець…
За нашу зустріч дякувати Богу,
за світлої надії промінець.
Дозвольте з Вами розділити долю –
сьогодні, завтра і усе життя.
Поставити на пурпур власну волю
і виграти в рулетку майбуття!
18.12.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2015
автор: Олександр Мачула