Як Стир й Десна впадають в Чорне море,
Так ти і я вдивляємось в яскраві зорі.
І наших почуттів дзвінкий струмок,
Лягає римами на твій і мій листок.
Коли почуття зникає, струмок помалу замерзає,
А навесні, немов гірська ріка, він не стихає.
І в мріях, і в думках - лише одна,
Така далека і близька, моя споріднена душа.
Небесна музика луна, коли тебе торкнуся я,
Неначе скрипка чарівна, в моїй руці твоя душа.
Хоча не маю права знаю, та її не відпускаю,
Найвищу ноту набираю, і лиш одну тебе жадаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2015
автор: Горбаль Василь