Вечір впав живильною росою,
Розгубив пігулки-зірочки.
Тишею лікує нас з тобою,
Декорує спокоєм думки.
Вітер пестить, грається з волоссям,
Поцілунком теплим вкрив чоло.
Твоя ніжність завітала в гості,
І усе, що спало – ожило.
Погляд, наче повний місяченько
Заглядає крадькома у сад,
Що зростило любляче серденько
Й берегло плоди, неначе скарб.
У душі сіяє білизною
Чистота високих почуттів.
Я живу і дихаю тобою
Й не шукаю інших я світів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629900
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2015
автор: Лана Мащенко