[i] [b] [color="#cf1717"] Рідне моє село на перехресті доріг...
Це ним пройшов К-ХІІ на битву з П-І..
Тут ночувавм П-І в страшну ніч Батурина,
маневруючи перед шведською силою...
Велике село...Та занепале від бід…
[/color][/b][/i]
[i] [b] [color="#0b4d4d"]Отець Максим* - Максим Чечель,
священник села Чапліївки, 1678р.
[/color][/b][/i]
[i][b][color="#1044c9"]Моє село… В унійській темноті
Ті три сім’ї з’явились бозна звідки…
Хоч грунт пісний на тихій Осоті,-
Осіли тут, місцеві чаплі - свідки…
За ними ще три, потім - без кінця,
Бо Правий берег надто кровоточив
Та й панщина була не до лиця
Тим вільним людям,- їхали охоче…
Гарячий піт поліпшував поля,
А в поміч- дьоготь, борті та… надія,
Що зродить Лицаря знедолена Земля
І поведе він добивати Змія…
Був Лицар…Той, що й зараз на коні…
З Чигирина…Отець Максим* з амвону,
Селянський пригальмовуючи гнів,
В душі ридав від віроломства трону…
Тимчасом Дмитрик Чечель підростав,
Щоб випити гіркий московський трунок…
Село ж росло... Постали гребля, став,
Сіялись дітки,- ангельський дарунок…
Та все згубили Рицарі оті,
Що люд впрягли в чужі німецькі віжки…
Від Маркса сумно стало Осоті,
Без діток страшно стало Осоті,
Куди ви зникли, тупотливі ніжки?..
Ніякий ворог сіл так не косив,
Як викосили Рицарі червоні,
А хто зостався на безмежжі нив,-
Тих підібрали промислові коні…
[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629945
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 19.12.2015
автор: Янош Бусел