"Клаптик з життя"

На  дворі  йшов  дощ  але  він  мене  не  лякав,  а  навпаки  заспокоював  та  й  затишне  вогнище  не  давало  нудьгувати.  Тепла  ковдра  разом  із  гарячим  шоколадом  ніжно  та  тендітно  закутували  в  свої  обійми.  Сидів  собі  і  міркував  над  тим,  а  чи  варто  давати  своїм  майбутнім  дітям  імена?
Останнім  часом  пішла  така  мода,  зразу  обирати  вже  імена  тільки,  як  дитина  народилась  на  світ.  А  чи  задумувались  над  тим  чи  потрібно  дитині  таке  ім*я?  Де  ж  ваша  фантазія?  Для  чого  давати  дитині  ім*я,  яке  носить  вже  більше  ніж  200  людей.
   Людина,  це  ж  оригінальна  форма,  якої  більше  ніде  немає.  
Це  ж  індивід,  маленький  світ,  котрий  має  своє  бачення  та  теорію.  Приємно  ж  мати  ім*я,  якого  більше  ні  в  кого  немає,  бо  саме  так  ти  зможеш  зрозуміти,  що  ти  такий  один  і  більше  клонів  ти  не  зустрінеш.  Та  й  навіщо  вибирати  вже  існуюче  ім*я,  якщо  можна  вигадати  своє,  власне.  Будучи  реалістом  я  розумію,  що  це  всього  на  всього  сукупність  букв,  які  мають  здатність  конструктивно  складатись,  а  отже  будь  які  складені  слова  можуть  піти,  як  красиве  ім*я.  
     Звичайно  є  проблема  в  тому,  що  дитина  до  свого  усвідомлення  буде  без  імені,  однак  цей  негаразд  можна  обійти  одним  способом-  називати  дитину  гарними  словами.  В  першу  чергу,  це  буде  трохи  не  звично,  та  по  при  це  дитина  зможе  пізніше  обрати  собі  ім*я,  яке  їй  сподобається,  чи  придумає  собі  власне,  яке  б  підходило  до  її  характеру.  Тим  баче  можна  ж  буде  вигадати  й  значення  того  імені,  щоб  стало  ще  гарніше.
   Якщо  в  мене  колись  будуть  діти  я  так  і  зроблю,  бо  знатиму,  що  такої  людини,  як  моя  дитина  ніде  не  має  і  ім*я    буде  таким  же-  єдиним  та  неповторним.)
Дякую  за  увагу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2015
автор: Arthur Savchuk