Ой лелеки , в чужім краї!
В чужім теплім краї,
Розкажіть мені , лелеки,
Звідкіль прилітаєте?
Може, з дому , де матуся
Та дитя – кровинка,
А чи з краю, де немає
У мене родини?
Ой, лелеки -лелеченьки!
З вами я гадаю,
А ви – лише мовчите …
Тяжко вам теж, знаю.
Залишаєте ви край
Й летите далеко,
Лиш родинами у вирій,
Навстріч небезпекам.
Ой лелеки –пташенята!
Ви разом з батьками.
Мої ж діти виростають –
Нема поруч мами.
Крилами б їх затулить,
Небо прихилити,
Та не в змозі з чужини…
Мусять самі жити.
Ой лелеки – вірні птахи!
Як ніжно ви в парі…
В Україні залишили
Ми жіночі чари.
А в чужині – тяжка праця,
Треба заробляти:
І на хліб, і на науку,
І щоб Край підняти.
Ой лелеки дорогенькі!
Бог вам дав мовчати.
Бачили ви чужі долі,
Від яких – ридати…
Повернетесь в Україну,
До рідної хати,
Принесете добру вістку –
Не смутніла б мати.
Ой лелеки- лелечата!
Я ожила з вами –
Заплелася моя мрія
Живими нитками.
Як зберетесь у дорогу –
Майте міцні крила!
Несіть любов в Україну –
Неньку нашу милу!
Ой лелеки терпеливі!
З вами я радію.
Зародили ви в мені
Велику надію.
Наберуся знову сил
Правди і Любові.
В Україну повернуся –
Вам даю я слово!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630216
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2015
автор: палома