Це світ невдах, приречених на успіх. Світ боягузів, які корчать з себе героїв. Світ романтиків, котрі з усіх сил переконують в своєму цинізмі.
Це самотній світ скупчення адаптованих інтровертів.
Ера пофігізму, а не свободи!!!
Вони постійно хворіють, постійно бігають, постійно виконують чужі бажання. Вони проживають життя в кредит, зв’язують себе вузлами комфорту і абсолютно все зводять до того, як заробляють на життя.
Влаштували тут комедію манер, драму моралі, соц..перепис проституток.
Дивно, що у своїй симетричності кожен вважає себе унікальним…
Я - класичний представник зіпсутого покоління, типовий конформіст без особливих талантів, який страждає на невиліковну соціапатію
Інколи я записую ці короткі уривки, щоб хоч якось перед собою звітувати.
Мене давно ніщо не зачіпало: ані мінливі вогні мого міста, ані його погодні примхи, ані звабливі жінки з феромонами їх доторків.
Життя - як програма телепередач, яку перемикаєш пультом від нудьги.
Люди граються в рольові ігри – сценарій написаний, фрази давно завчені, інтерес має свої причини: дружба, кохання, відданість. Ми маємо платити, щоб отримати натомість. Запитувати те, на що маєш власну відповідь. Вести розмову у руслі, в якому тобі зручно.
Головне - не зірватись!
Цінностей не буває! Важливий лише компроміс з собою. Потрібно знайти позицію, від якої відштовхуватися. Спробувати все, і не зруйнувати те, що було до того. Знайти щось своє, і не сумніватись, що воно твоє, а не кимось нав’язане…
Істини життя?
Кожен живе як хоче, і ніхто не знає, як правильно..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2015
автор: Записи Егоїста