Щоб ми могли не бачити, а пам’ятати.

1.Собор,  що  прославився  не  тільки  красою,
     Храм,  де  не  тільки  Богослужіння  йшло.
     Це  місце,  де  ще  й  можна  сховатись  від  бою,
     Я  пишу  про  Михайлівський  собор.
2.Спочатку  студенти  у  ньому  ховались,
     Від  озброєного  «БЕРКУТа»  тікали  вони.
     Потім  десятки  поранених  там  настраждались,
     Від  своєї-чужої,  на  жаль,  сторони.
3.Зараз  тут  волонтери  тримають  усе,
     Усе  те,  що  дають  небайдужі  люди.
     В  зону  АТО  відправлять  все  це,
     Усі  щиро  моляться,  щоб  дальше  так  не  було.
4.У  кожному  серці  жевріє  надія,
     Усі  думки  люду  лише  про  одне.
     Одна  на  всіх  у  нас  є  мрія,
     Усі  ми  молимось  про  це.
5.Щоб  швидше  закінчилась  війна,
     Щоб  не  вмирали  більше  вже  солдати.
     Щоб  припинилась  ця  жорстока  боротьба,
     Щоб  ми  могли  не  бачити,  а  пам’ятати.


06.04.2015.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630251
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.12.2015
автор: Марина Бойківчанка