Чому тремтить моя душа від любові?
Чому серце пестить її надію нездійсненну?
Чому ніч мовчить, знесилена негодою,
надія ж моя хоче жити спокусою та вродою.
Вранці сиріє, шелестять дерева,
цілуються ясне сонечко з блакитним небом,
виникає бажання дієве.
Смуток ночі гасне,
а натомість народжується світлий день,
новий, прекрасний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2015
автор: Svitlana_Belyakova