На зламі осені, минулих днів на зрізі,
Коли панує в світі падолист,
І літні просині й весняні чисті висі
Забули шлях до метушливих міст,
Коли дощі такі тривкі й холодні
Передчуттям зими б’ють по щокам,
Чекаєш день, щоб все, як на долоні,
Щоб дати лад вже пройденим рокам.
І день прийде, як почуття жагуче.
І всі бажання будуть до снаги.
Така пора фатально – неминуча!
Такий цей день жаданно – дорогий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630349
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.12.2015
автор: Валентина Курило