Стежки ведуть мене у дім,
Дороги зводяться в одну.
Побачу я тебе у нім,
На свою радість чи біду.
Я уже звик бувать без тебе,
Навчився сам я виживати.
Та кожен раз просив у неба,
Щоб перестав тебе кохати.
Жорстоке небо.Промовчало.
Коли я зустрічав тебе,
То серце в п'ятки утікало.
Я знову проклинав себе!
А ти байдужа.Гордовита.
Я підійшов до твого дому,
У домі бачив ворожбита...
І я упав в тривалу кому!
Я поселився в білу вежу,
Не вийду звідси,ні на мить.
Зробила в серденьку пожежу,
Її не можу потушить.
Хай лине час,минають дні,
Мине життя і я забуду.
А зараз дні мої пусті,
Та спокій все ж я не здобуду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630442
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.12.2015
автор: Sindicate