Руде гайвороння думок
малює дзьобами на склі.
У всіх нас в житті свій урок,
і туги, й скорботи, й жалі.
Печаль не зів'яне в глибинах води,
не вкриє мерзлотою біль,
Не вимете вітер снігів,
Не вивільнить сказаних слів.
У всіх свій відтінок журби:
блакить, колір чорний... Моя
на пагорбах вкрила стежки,
із вітром говорить верес-журба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2015
автор: Оксана Стадник