Моя душа не знає берегів,
Як весняна вода у час розливу.
І розумію: він таки зумів!
А я щаслива з ним, така щаслива...
І, мов крило, злітають почуття:
Їм не в заваді ні гроза, ні злива.
І я радію за таке життя,
Бо я щаслива, я така щаслива...
Не встигла ніч піти у небуття, -
Вже ранок посміхається примхливо
Й лукаво шепче: "Ось воно, життя -
Ну як? Щаслива ти?" Кажу: "Щаслива..."
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2015
автор: Наташа Марос