(ПОЕМА)
(Уривок)
В поліськім селі, де квітує ожина,
Де ліс, наче килим, де жаби кричать.
В біленькій хатині, туманної днини,
Родилось маленьке, тендітне дівча.
У хаті на радість так довго чекали,
Найбільше онучці радів старий дід,
Для нього за щастя колиску гойдати,
Яку сплів малечі далекий сусід.
Великого цвяха загнав дід у балок,
Колиску вчепив у затишнім кутку,
Ходив до сільмагу, купив кілька ляльок,
Таким він щасливим не був на віку…
Курити виходив тепер він із хати,
Пропалював грубку, щоб тепло було,
Він внука, чи внучку стомився чекати,
Про це говорило поліське село.
Тихенько гойдалась онучка в колисці,
А дід все співав і співав їй пісні,
Лише покормити давав він невістці,
Він штори спускав, коли Місяць в вікні…
Онучка зростала, а дід наче квітку ,
Виносив на двір довгождане маля.
Горнув свою внучку, як горне лебідка
І лагідні завжди слова промовляв…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630575
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.12.2015
автор: Віталій Назарук