Я – дихаю ще...
Скоріше, - зітхаю.
Колись, - допече!.
Та, вже припікає!
Кричить щось в мені:
Так бути – не може,
Щоб люди в лайні
Жили!.. Не дай, Боже!
Виплескую гнів!
Ще, - згорблена спина.
Та сниться мені,
Що я є – Людина!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630730
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.12.2015
автор: Андрій Бабич