може годі, може зайва,
простір тисне і стиска
біле поле, ніжне сяйво
і опущена рука.
три хвилини переливом
з вічності у небуття
жирним виділи курсивом
непомітного рядка
наче билась і сміялась
від ніжності і доброти
купка кинута зосталась
на попелищі ніщоти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630744
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.12.2015
автор: Озелла Радукевич