Я поїду кудись від себе,
Де купається в зорях небо,
Де сплітається з квітів килим,
Де веселка всміхається дивно,
Де струмочок дзюрчить кришталево
Я поїду далеко від себе.
Від своїх заржавілих спогадів,
Від холодних вразливих поглядів
Я поїду кудись далеко...
Де конвалій розсипані перли
Я до себе поїду, напевно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630905
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 23.12.2015
автор: Шостацька Людмила