Грудневий вітер паламар,
Ладнає вечора кадило.
Хоругви пурпурові хмар,
Ходою дякують світило.
На ставі темряви монах,
Горбатить кленом до купелі,
Тримаючи між складок лах,
Дитятко ніч в старім кошелі.
У клиросі його гілля,
Сичі виспівують псаломи.
Чернець вихрещує маля.
З рук випускає від утоми.
На крижму інієвих мрій
Його приймають паморозі...
За мить, толочачи пирій,
Воно несеться по дорозі.
Кружляє з місяцем в танку,
Між сяйва зоряних лоївок,
У калиновому вінку,
Дубів торкаючись верхівок.
Невинно вірячи в життя,
В його агатове безмір’я,
Свободу п’є до забуття…
Серпанок ступить на подвір’я:
Зміняють півчі сорочки,
На сходом вишиту білизну,
Погасять зоряні свічки
І …справлять по дівчині тризну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630962
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.12.2015
автор: Осіріс