Грію душу любов`ю, тому зобов`язуюсь жити!
В невідомості Долі самотність гублю.
Я прийшла у цей світ, щоб творити,
І колись власну зірку зловлю!
Сонце в поміч мені обіцяє світити щосили,
І зробити дарунок - частинку тепла.
Ніжні руки поета будуть тремтіти
Від сердечного слова, яке зберегла!
Грію щастя долонями мирного неба,
Обіймаю свідомість німого дощу.
Моя мрія в руках незвичайного Лева,
Стальну волю якого не відпущу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2015
автор: Анастасія ЯНІНА