Ви молились, скажіть, торік,
Коли небо на землю нашу
Опадало як перший сніг,
Щоб зробити цей світ інакшим?
Коли маками на граніт
Хтось упав і не зміг піднятись -
Ви молились тоді? Та ні...
Мовчки думали - буде якось.
Коли дзвони усіх дзвіниць
Розірвали холодну тишу
Ви ховалися від облич,
Та вони уже не облишать.
Хай запалюються свічки
Там, де душі колись гасили.
Післясмак назавжди гіркий:
Ви сміялись, а ми молились.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631282
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.12.2015
автор: Олександр Гриб