За себе Господа моліть свідомо.
За усмішку тата та матері,
коли обійняти їх можете,
цінуйте ці хвилини сприятливі.
Шануйте білий день, коли сонечко сяє,
шануйте й ніч, коли зіроньки палають.
Запитуйте у себе,
чим заслужив цю Земну Благодать?
Чи зміг їй віддячити,
тепла сердечного віддать?
Люба Вкраїно, ти мій родовід,
знаєш потуги усіх поколінь.
Заможно ми ніколи не жили,
та прагнули кращої долі.
Доле моя, доле,
ти мене не цурайся,
оберігай мене на кожному кроці
і з успіхом побратайся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631292
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.12.2015
автор: Svitlana_Belyakova