"ПОЕМА"
Вже випускний і дід прийшов до внучки,
За стільки літ його поглинув вальс,
Він талію обняв і взяв за ручку
І тихо-тихо у душі співав.
Дівча дивилось пильно йому в очі
І слухала слова, що говорив,
Було за північ, десь посеред ночі,
Дідусь не спав, дивився і сопів…
А коли внучка вчитись поступила,
На серці радість, разом з тим печаль
І туга враз тоді його розбила,
Так він за внучкою своєю заскучав.
Він попросивсь його посповідати,
Не турбувати внучку, як біда,
Він її спокій мав оберігати,
Навіть тоді, як обійме зима.
Діда не стало… Хоч весна біліла…
А внучка чула серцем, що біда,
Ось телеграма і вона зомліла,
Лише батьки… А так вона сама.
Старого поховали біля краю,
Внуча ридало, плакали гаї,
Дідусь її повинен йти до раю,
Бо вечором не мовкли солов’ї…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631307
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.12.2015
автор: Віталій Назарук