Дивилася кіно, як став дорослим син -
Болюче аж до сліз, скимліла у рукав.
Притьопав власний син, від сліз моїх застиг,
І кинувсь стерти, і зарюмсав, запросив,
Ще й забожився, обіцявся й зуба дав,
Що не ростиме, не ростиме, не рости…
Переклад твору пані Вікторії Роше.
Оригінал: https://sites.google.com/site/victoriaroshe/synu/-42-smotrela-film
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631317
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2015
автор: Еkатерина