Напружую пам*ять, до болю у серці,
Так хочеться знову почути тебе…
В минуле відкрити невидимі дверці,
Щоб ти приголубила, мамо, мене…
Провину сльозою сердечно умити,
За непокору, за щемні слова…
Пробачення, рідна, у тебе просити…
Із часом, приходять покори жнива…
З роками, мов в іній, убралися скроні,
Для часу, і хвильки упину нема…
Та все ж, Душу гріють ласкаві долоні…
З матусею в серці – тепліша зима…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631357
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.12.2015
автор: ВАЛЕНТИНАV