Надихають мене на поезію

 Надихають  мене  на  поезію  ,
На  строфи  невпевнені  тихо  .
 Я  вже  увімкнула  фантазію  ,
 Чекає  на  мене  лиш  лихо  .

 Мене  надихають  на  пристрасті  ,
Поети  великі  й  письменики  .
 Неможу  знайти  у  житті  ,
 На  біль  і  на  горе  займеників  .

 Мене  надихають  на  жалості  ,
 Ті  люди  що  плачуть  і  ниють  лиш  .
 У  мене  нема  досконалості  ,
 Я  прошу  іди  вже  ,  облиш  .

 Мене  надихають  на  дурості  ,
 На  тихі  страждання  у  темряві  .
На  вулиці  люди  в  похмурості  ,
 Вони  все  життя  у  мареві  .

 Мене  надихають  на  вбивство  ,
 Не  плоті  ,  на  жаль  ,  а  душі  .
 У  мене  своє  королівство  ,
 В  якому  я  пишу  вірші  .
 @Невідома

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631495
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 26.12.2015
автор: @Невідома