***
[i]Ніхто не їде, поки не помаже [/i]–
одна із хибних істин де-не-де,
яка не ігнорується ніде,
аж поки калабаня не покаже,
куди його лукавий заведе.
***
У екзилі маялись поети
і писали вірші без імен,
і гонимі… [i]їхали до смерті. [/i]
Та і досі є апологети
безголов’я нашого здавен.
***
У іншу душу в’їдеш не відразу.
І їздові лишаються чужі,
і поганяйли, наче по заказу –
куди не їде, все одно – зараза.
[i]Немає місця пробі у душі.[/i]
***
Похваляють за роботу
і не помічають,
що [i]не їде у ворота[/i]...
А коли малює ноти, –
цього не прощають.
***
[i]Приїхали[/i] і пасинки, й сини.
І ті, і сі – Адамового роду.
Оба із гущі люду і народу.
А є і з категорії шпани –
відсіяна пуста чужа порода:
нувориші, злодії і пани.
***
У рай не перевозять кораблі.
Човен Харона у аїд чекає.
Але і там опиняться [i]малі –
оті, на кому і вини немає[/i]
у тому, що Його земля палає.
Тому то і біда, що на землі
Бог творить, а лукавий управляє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631576
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 26.12.2015
автор: I.Teрен