Не таке уже і велике село.

На  горі  чоловік  хату  мав,
Корови,  вівці,  коня  тримав.
З  праці  своєї  не  легкої  жив,
Усе  життя  важко  працював.

Син    по  господарству  ще  допомагав.
Захотів  син  женитись  і    батька  спитав:
-  Тату,    Ганусю  з  нашого  села  я  покохав,
То  сватів  в  неділю  я  б  послав.

Про  любов  його,  давно  батько  знав,
І  що  любить  вона    погуляти.
Інформацію    кум  йому  дав,
Коли  з  ним  по-  стограм  випивав.

Тому  до  сина    він  так  сказав:
-Чув  я,  сину,  хтось  мені  підказав,
Що  з    Ганусею  кожен  хлопець
В  нашім  селі  уже  переспав.

Задумався  син.    Вийшов  на  вулицю.
Подивився  в  низ  де  село  пролягло,
Та  й    каже:"Що  було  ,то  було,
Не  таке  уже  й  велике  наше  село".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2015
автор: dashavsky