На душі моїй сум - спокута,
Я не знаю, як далі бути...
У тумані брехні - іллюзій,
Холуями брати і друзі.
Що їм істина й праве слово,
Тримав свічку оних Єгова.
Для них правда, як та чума,
Бо Украйни в душі нема.
І не збудяться ці гаспиди,
Щоб Вкраїну мою збудити.
Ще у люльці впилися чаду,
Не запалять вони лампаду.
Їм на Вкрайну давно начхати,
Бо душею вони кастрати.
Вона впала й лежить нагою,
А вони її знов ногою...
Вмили гади в підвалах руки
Й заховалися в будку суки.
Їх навчили СКОТИ мичати
На Украйну, свою начхати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631648
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.12.2015
автор: Дід Миколай