ВОЛИНЯНОЧКА (ПРОДОВЖЕННЯ)

                   (ПОЕМА)
Стала  відома,  та  в  душі  мовчала,
Червоне  сонце  і  трава  в  росі,
Чекала  долю,  внученька  чекала…
Хоч  залицялись,  майже,  що  не  всі.
Була  актриса.  Грала  у  театрі.  
Не  раз  її  знімали  у  кіно…
Життя  горіло  полум’ям  у  ватрі,
В  очах  завжди  був  дід  -  було  село…
Поліський  край  і  доля  полум’яна,
Дівча  поліське,  що  пішло  у  світ,
Молилась  завжди,  як  пора  Різдвяна,
Діда  кутя  нагадувала  слід.
І  сині  очі,  дідуха  колосся,
Чарівні,  незабутні  солов’ї,
І  золотисте  між  хлібів  волосся  -
Красуні    із  Поліської  землі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631670
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.12.2015
автор: Віталій Назарук