Ти пес москальської породи,
Якщо ти зрадив Україну,
Ти чорт заплутаний у собі,
Якщо продав ти Батьківщину.
Твоїм нащадкам я бажаю,
Ще більшої біди ніж в нас,
Тобі бажаєм зраднику Іудо,
У нашій шкурі хоч побути раз.
Ми жили вільно, незалежно,
Та ні приперлися до влади свині,
Розкрали, розбомбили все,
І що лишилось бачимо ми нині.
Народ повстав бо вже немає сили,
Терпіти нам тієї підлості і свинства,
За тих козлів погинули вже не одні,
І де тут правда людоньки смажите ви мені?
А кажуть всі, що Україна бідна,
Яка ж тут бідність, злидня і біда,
Як крадуть двадцять років без зупину,
А Україна їм усе дава й дава!
Тих москалів, тих чортових дітей,
Ту всю кремлівську злую пропаганду,
У пекло та у саме жарке місце,
До них додав би я ще Українську банду.
Тих зрадників ментів, міністрів, прокурорів,
Всіх злодіїв, хабарників і депутатів,
Усіх, хто крав, краде і зрадив Україну,
Тут можна довго й безкінечно рахувати.
Та я одне скажу лиш для свого народа,
Ніхто о корме нас не змінить України,
Та починати перш за все потрібно з себе,
І прививати це до свої рідної дитини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631758
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 27.12.2015
автор: Юрій Боршош