Дуб, верба чи то калина,
Всі вони для нас священні.
І ці знання черпає людина,
У батьківському вченні.
Є в житті у нас світило,
Воно навколо є, в горі.
Ще там є і інше диво,
Ну а ми є при землі.
*****
Могутнім дубом повстає,
Всесвітнє, дерево життя.
Верхівка неба достає,
Немов зове до майбуття.
Вертикаль, що йде в коріння,
Об'єднує аж три світи.
Гілки його - то покоління,
Але вибирати нам куди іти.
Воно різні назви має,
Але суть для всіх одна.
Той хто спадок оберігає,
Прожив на світі недарма.
27.12.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631905
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.12.2015
автор: Микола Балюра