Чи хтось мені нарешті відповість,
як лінії розірвані з"єднати,
як вирватись, коли навколо грати?..
Ця туга серця, мов нежданний гість...
Хто скаже, чом печуть в душі вогнем
гіркі слова, штовхають в багновиння...
Чому ми розлучитися повинні,
Чому болять так крила за плечем?
І скільки жде попереду доріг?
Чи хоч одна із них веде до тебе?
Тремке мовчання... тут і слів не треба!
Я наше щастя зберегти не зміг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2015
автор: AleXander